My international family

Поселився я в медичному гуртожитку. Підселили мене до китайця , який теж мав AIESEC стажування в Біалостоку. Звати його Дейвід - китайєць взяв собі англійське ім'я , щоб лекше було вимовляти. Ми з ним були дуже раді , що будемо жити разом . Він 2 тижні жив сам у гуртожитку , а в 2-х зажди веселіше жити. Гуртожиток виявився нормальний , як для українського студента - тепла вода цілодобово є , ванна , туалет , холодильник , все в одній кімнаті. Одна тільки газова плитка на поверх і то 2 камфорки з 4-х на ній працювали . Саме більше мені сподобався цілодобовий безкоштовний Інтернет , яким може користуватись , той хто проживає в гуртожитку . І швидкість інтернету просто наймовірна порівняно з Україною .
В перший день ми всі зібрались на пиво і я познайомився з стажерами, які були в Біалостоку . Їх було 9 - 2 китайці , 4 турки , 2 румун і 1 німкеня ....

ТАК ! ТАК !

Попав я на Центральний Вокзал Варшави , а звідти швиденько на поїзд і в Білосток . Коли їхав то написав останню свою СМС , в котрій годині приїду туди , а так уже і гроші закінчились на мобільному . Якщо в тебе менше 25 грн. - нікуди вже не позвонеш . Приїхав на вокзал і сів чекати , тому що людина яка мала мене зустріти запізнювалася . І тут на вокзал вбігіє дівчина і починає щось дуже пристально шукати . Вона підходить до мене і запитує по польськи чи приїхав поїзд з Варшави і я відповідаю : ТАК , ТАК . Потім вона обертається і біжить на перон і тоді я розумію , що це Айсекерша . А на мені була футболка з WinCo , тож я очікував , що мене швидко знайдуть по ній . Потім дівчина повертається і ми нарешті знайомимось . Вона тоді вже зрозуміла , що я стажер . Її звали Ася і вона в EB Bialystoka відповідає за фінанси . Розповіла мені , що вона подумала , що я поляк , тому що відповів їй по польськи . Після того я зразу вже намагався говорити з польськими айсекерами по польськи .

Далі ми ввійшли в польский автобус (про їхній транспорт , я напишу окремий пост) і поїхали в Айсек офіс . Їхня локалка вважається середньою в Польщі , але має 2 офіси і в тому офісі , де я був 3 компютери . Це притому , що майже кожен в EB має свій лептоп . Після того я поїхав поселятися ....

На кордоні

На кордон я попав пізно в ввечері , десь біля 12 ночі . Українських прикордонників пройшов швидко ... і ось перший мій виїзд за кордон . Саме перше враження про Польщу я отримав при перетині кордону . На дворі була 1 ночі і я побачив біля нашого автобусу дівчину , яка ходила і підмітала недопалки від сигарет . Це наскільки мене шокувало , що так пізно і холодно , а людина ходить і виконує свою роботу - у нас і за дня не підмітають . Також сам прикордонний пунк дуже відрізнявся від українського ..... шо тут скажеш Європа . Прикордонник польський мене довго розпитував , чому я їду в Польщу , адже це був мій перший виїзд за кордон . Але все обійшлося і мій багаж майже не провіряли . Так шо тепер трохи шкодую , шо не взяв трохи більше нашого національного напою , так би вдалось провезти . На кордоні поляки масово забирали українське національне багатство САЛО - виявляється тут заборонено ввозити сало , несмакує воно їм ....... в 3 ночі ми нарешті вибралися з кордону і для мене відкрилась ця невідома країна .